Матвій виріс на півдні України. Коли почався контрнаступ ЗСУ, мама і бабуся, росіянки за походженням, з проросійськими поглядами, примусово вивезли його до росії. Там вони отримали житло за сертифікатом і відразу взялися повторювати сину: «Іди служити. Ти ж хлопець!» . Матвій відмовлявся, сварився . Говорив прямо, що підтримує Україну, але це не допомагало.  

Одного дня в росії йому вручили «червону» повістку, що означає необхідність обов’язкової явки . Вже у військкоматі Матвій дізнався правду про причини такого поспіху: це його власна матір попросила знайомих силовиків вручити синові повістку…  

Далі був медогляд, розподільчий центр, «учебка» і служба у російській армії. Коли служба “подарована матір’ю” нарешті скінчилась, Матвій повернувся, влаштувався на роботу для відводу очей і почав планувати втечу. Це було непросто, адже матір завжди тримала його документи у себе. Але одного разу Матвій забрав їх непомітно і під виглядом поїздки на море за допомогою волонтерів Save Ukraine рушив до кордону.  

Телефон задзвонив прямо під час перевірки. Матір кричала: «Я знаю, де ти! Я буду тобі заважати!”. Матвій занервував, але його пропустили без проблем.  

Сьогодні він живе в центрі Save Ukraine. І мріє в майбутньому підписати контракт, але вже в українській армії.