Допоможемо виїхати з окупації безпечно і безплатно

Родина Артема жила на Херсонщині неподалік лінії фронту. Над будинками постійно літали безпілотники, вибухи не вщухали, а одного разу прилетіло на сусідню вулицю. Та найстрашніше сталося, коли окупанти прийшли до їхнього дому: вони замкнули Артема з мамою в холодному підвалі, поки за стіною катували його тата. Хлопчика залякували, погрожували забрати з родини та цькували за українську мову. Після пережитого Артем боявся засинати і здригався від кожного різкого звуку. Коли команда Save Ukraine допомогла родині виїхати з Херсонщини, їхнє життя почало поступово змінюватися. Сьогодні Артем у безпеці, навчається у 6 класі і мріє стати військовим, щоб захистити своїх батьків.

Ксенія з молодшим братом виховувалися в прийомній родині. Але повномасштабна війна розлучила дітей-сиріт. Сергія вивезли в Росію на «оздоровлення» і незаконно віддали в російську сім’ю. Ксенія поїхала н анавчання в Бєлгородську область. Та щойно дівчині виповнилося 18, вона наважилася на відчайдушний крок: поїхала вглиб країни-агресора, щоб знайти й повернути брата. Ми підтримували сестру увесь шлях, допомогали подолати всі перешкоди, які створювали росіяни. Сьогодні Ксенія навчається на факультеті журналістики у Києві та є амбасадоркою усіх депортованих дітей. Сергій росте у люблячій прийомній родині в Україні.

Захар був ще немовлям у лютому 2022 року. Тато пішов на фронт, а мама з ним залишилися в окупації. Того ж року батько потрапив у полон, де пережив чимало катувань і тортур, а додому до матері постійно приходили окупанти з обшуками та допитами. Коли тато Захара нарешті був звільнений з полону, а мама вирішила виїхати в Україну, то окупаційна влада не випускала її, змусила проходити фільтрацію. Команда Save Ukraine доклала чималих зусиль, щоб допомогти родині воззʼєднатися. Сьогодні родина вже другий рік разом, Захарко вже навчився говорити і дуже щасливий, що його дитинство проходить в оточенні найдорожчих людей.

Окупанти вивезли Стаса разом з мамою в росію, нібито щоб “врятувати” від бойових дій. Там хлопець опинився в російській школі, де від учнів вимагали брати участь у так званих “патріотичних” заняттях і навіть допомагати збирати дрони для армії. Стас відмовлявся це робити і не приховував, що він українець. Через це його постійно цькували. За кожне слово українською хлопцю погрожували, тиснули на нього і принижували. Постійний страх і тиск сильно вплинули на його стан — здоров’я почало погіршуватися, а мама не знала, як допомогти синові. За допомогою команди Save Ukraine родині вдалося виїхати. Лише на підконтрольній території України Стас нарешті відчув спокій і почав відновлюватися. Сьогодні він захопився вивченням ІТ і може вільно говорити українською мовою, більше не згадуючи про пережитий тиск.

Катя ще початку війни мала проблеми з серцем. а коли її рідне селище бцло окуповане, то здоровʼя підірвалося ще більше. Одного разу окупанти прийшли до неї додому, наставили на неї атомати та проводили обшук. На її очах військові катували тата. Після тієї ночі у дівчини стався нервовий зрив. Після порятунку Save Ukraine Катя пройшла тривалу реабілітацію в центрі «Надії та відновлення». Сьогодні здоровʼя її серця покращилося, адже дівчина спить спокійно, займається малюванням, знайшла нових друзів і нарешті дозволила собі просто бути дитиною.

У пам’яті Артема залишився лише один яскравий спогад про Україну: синьо-жовті прапори на урочистій лінійці, коли він пішов у перший клас. Після окупації українська символіка швидко зникла з його життя, і довгий час хлопець навіть не усвідомлював, що живе на окупованій території. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Артем уже був підлітком і почав більше цікавитися тим, що відбувається у світі. Саме тоді з інтернету він дізнався правду про окупацію Криму у 2014 році та зрозумів, що у 2022-му Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Усвідомивши це, хлопець вирішив виїхати з Криму. Він хотів продовжити навчання в Україні та вступити до українського університету. Сьогодні він уже в безпеці та готується до вступу в український виш, щоб будувати своє майбутнє в Україні.