Вкрадене покоління: як росія знищує майбутнє українських дітей

Пообіцяли, що вони везуть його нібито «на 10 днів відпочинку», але в результаті під контролем рф хлопець провів близько восьми місяців. Спочатку його утримували в санаторії в Євпаторії, згодом перевезли до Лазурного на окупованій Херсонщині та примусово зарахували до військової академії.

У військовому коледжі, де змушений був вчитися Влад, дітей змушували співати гімн росії, навчатися за російською програмою та брати участь у мілітаризованих заходах. Хлопець намагався протестувати: зняв з флагштока російський триколор. Та за це його помістили в ізолятор 2×3 метри без зв’язку майже на тиждень. В ізоляторі у хлопця вперше в житті виникли думки про самогубство.

Телефони дітей регулярно перевіряли. Коли озброєний комісар знайшов у телефоні Влада фото батька у формі ЗСУ, він вивіз хлопця в невідомому напрямку і погрожував «іншою розмовою», якщо той не видалить усі українські контакти. Окупанти заборонили йому говорити й писати рідною мовою, намагаючись повністю стерти його ідентичність.

Коли мати приїхала забрати сина, її затримали на шість днів, допитували з детектором брехні, і з зав’язаними очима вивозили до невідомого місця та утримували в підвальному приміщенні 2×2 метри. Перед виїздом їх змусили записати на камеру заяву з лояльністю до Росії, після чого повернули документи й дозволили виїзд.

Коли Нікіта побився із старшими хлопцями, які підтримували росію, адміністрація табору ізолювала дитину в психіатричному госпіталі. Там медсестри примушували його ковтати транквілізатори та робили невідомі ін'єкції. Цілий місяць дитину тримали в медичному боксі в напівпритомному стані, щоб зробити його «слухняним» і зламати волю до протесту. Ще двоє дітей у цій кімнаті «перевиховання» також примусово приймали препарати.

Батькам повідомляли, що дітей можуть не повернути й перевезти до Скадовська або Генічеська, або пропонували забирати їх самостійно через територію рф. Мати за час розлуки втратила 10 кг через постійний стрес і страх, що дітей більше не побачить. Після повернення родина возз’єдналася в Києві, однак мати боялася публічно говорити про примусове «лікування» сина через ризик репресій.

У квітні 2023 року, коли сім’я була на ринку, їхній будинок знищив обстріл. Родина втратила житло та нині намагається відновитися після пережитого.

Згодом її перевезли до окупованого Генічеська та змушували продовжувати навчання за російською програмою. У разі відмови Лізі погрожували закрити її у підвалі.

У гуртожитку коледжу, де жила дівчина, за підлітками наглядали російські військові. Окупанти забороняли зачиняти двері в кімнати, щоб вночі можна було безперешкодно проводити перевірки. Ліза та інші українські діти були зобов’язані відвідувати російські уроки; на заняттях з історії про Україну «не говорили нічого доброго». Їй видали російський мобільний номер і пропонували отримати громадянство рф — вона відмовилася.

Російська сторона називала Лізу «сиротою», хоча у неї була мама. Таким чином окупанти створювали перешкоди для повернення. Загалом дівчина провела близько восьми місяців на окупованих територіях під примусовим контролем і тиском, перш ніж змогла повернутися в Україну.

А у жовтні викладач-колаборант наказав йому зібрати речі та їхати на «два тижні відпочинку» до табору «Дружба» в Євпаторії. Мама хлопця заборонила виїзд і просила повідомити деталі, але того ж дня в селі зник мобільний зв’язок. Наступного ранку Сергія разом з іншими студентами силоміць вивезли до Криму без згоди родини.

Росіяни підробили письмові «дозволи» від імені батьків; документи оформив призначений з рф директор-колаборант училища. У таборі дітей не випускали за межі території. Заступник з безпеки, колишній «беркутівець», зібрав підлітків і заборонив будь-які українські символи, заявивши, що України «не існуватиме», а їх триматимуть рік–півтора. Щодня діти співали гімн росії, підіймали прапор і слухали «разговоры о важном», де заперечували існування України.

Після Нового року Сергія примусово перевели до Керченського морського технічного коледжу. Там на нього постійно тиснули, вимагали оформити російський паспорт, але він відмовлявся. Росіяни вивезли з Херсона оригінали його документів і не повернули.

Чотири місяці мати не мала з ним зв’язку. Коли з’явилася мережа, вона дізналася, що син підробляє після навчання, щоб прогодувати себе, і просить повернути його додому. На кордоні під час виїзду російські силовики допитували їх і схиляли залишитися в росії.