Фахівці програми раннього втручання провели семінар для освітян.

На заняттях з арттерапії оживають іграшки, ляльки, казкові персонажі.

Пан Прево познайомився з нашою моделлю реінтеграції дітей, врятованих з окупації.

У свої 12 він встиг пережити втрату домівки, спокою й почуття безпеки.

Три роки вони жили під постійним тиском мілітаризації, русифікації та загрозою розлуки з рідними.

Наші центри «Надії та відновлення» в Ірпені та Кам’янці-Бузькій продовжують безперервну роботу.

Сімʼю хлопця не чіпали відкрито, але системно залякували, проводили обшуки.

Тарас не ходив, не говорив і зовсім не контактував з іншими дітьми. Лише мовчки тримався за маму.

Світло переможе! Нехай надія живе в кожному серці